Субота 13 грудня. Звичайний морозний суботній день не віщував нічого надзвичайного, однак телефон з пропущеними дзвінками від Михайла Царя нагадав мені про андріївські вечорни
ці, які готували Вероніка та Христина.
ці, які готували Вероніка та Христина.Власне вечорницям передувала ще одна важлива подія м. Жидачева – презентація байкер фільму від Тараса Мацука. Важливо зауважити, що на премєру прийшло доволі багато глядачів. Але якщо врахувати велику кількість гостей зі Львова та Івано-Франківська – то саме корінних жидачівців було лиш половина. Але шумний мов вулик зал дружно затих зразу після початку фільму. Про сам фільм писати не буду – то інша історія. До речі будемо чекати офіційних та неофіційних рецензій стрічки, але варто відмітити оплески та очі
кувані автографи Тараса та Романа. До речі 1 копію фільму було подаровано в музей МГО “Вектор”, то ж хто пропустив показ – звертайтесь.
Одразу після фільму, правда з невеличкою перервою на перенесеня апаратури в кімнату для танців розпочалася вечірка. Тепла, завдяки калориферу та затишна, завдяки цікавій композиції освітлення обстановка дійсно причаровувала, а ще ці дівчата з їх ворожінням... Людей не було багато, але як на таку подію, то була якраз та кількість, яка потрібна, та ще й приблизно однаково хлопців та дівчат. Конкурси проходили жваво, цікаво та в
дало. Власне ніхто не залишався байдужим. Особисто для мене було дуже приємним, що на вечорі я побачив нові молоді чоловічі обличчя, які на стояли в кутку, а дійсно бавились... так як це має бути на вечорницях. Також кілька народних пісеньок доволі гарно заспівали Уляна та Оля, що теж додало позитиву.
З вечора осо
бливо запамятались моменти, коли один мужній хлопець вирішив красиво поцілувати дівчину, яку після певної фальсифікації з “ениками бениками... це напевно будеш ти” вказав на потрібну йому дівчину :); також шкода мені стало Оксани, яка наворожила майбутню професію свого судженого, витягнувши з мішка стаканчик :); намальована борода за те, що калиту не випросив :); та підігріті на калорифері смачні вареники :).
Отже дякую всім ініціаторам, орга
нізаторам 
свята,
та тим, хто активно долучився до його проведення: Герасименко Вероніка, Снігура Христина, хлопець з першого фото, Баранкевич Лесі, Оксані Полівчак (нажаль під час вечорниць була відсутня), Царю Михайлу.
З нетерпінням чекаємо на наступні цікаві вечори та наступні ініціативи.
кувані автографи Тараса та Романа. До речі 1 копію фільму було подаровано в музей МГО “Вектор”, то ж хто пропустив показ – звертайтесь.Одразу після фільму, правда з невеличкою перервою на перенесеня апаратури в кімнату для танців розпочалася вечірка. Тепла, завдяки калориферу та затишна, завдяки цікавій композиції освітлення обстановка дійсно причаровувала, а ще ці дівчата з їх ворожінням... Людей не було багато, але як на таку подію, то була якраз та кількість, яка потрібна, та ще й приблизно однаково хлопців та дівчат. Конкурси проходили жваво, цікаво та в
дало. Власне ніхто не залишався байдужим. Особисто для мене було дуже приємним, що на вечорі я побачив нові молоді чоловічі обличчя, які на стояли в кутку, а дійсно бавились... так як це має бути на вечорницях. Також кілька народних пісеньок доволі гарно заспівали Уляна та Оля, що теж додало позитиву.З вечора осо
бливо запамятались моменти, коли один мужній хлопець вирішив красиво поцілувати дівчину, яку після певної фальсифікації з “ениками бениками... це напевно будеш ти” вказав на потрібну йому дівчину :); також шкода мені стало Оксани, яка наворожила майбутню професію свого судженого, витягнувши з мішка стаканчик :); намальована борода за те, що калиту не випросив :); та підігріті на калорифері смачні вареники :).Отже дякую всім ініціаторам, орга
нізаторам 
свята,
та тим, хто активно долучився до його проведення: Герасименко Вероніка, Снігура Христина, хлопець з першого фото, Баранкевич Лесі, Оксані Полівчак (нажаль під час вечорниць була відсутня), Царю Михайлу.З нетерпінням чекаємо на наступні цікаві вечори та наступні ініціативи.
Немає коментарів:
Дописати коментар