19-20 квітня Великдень у Жидачеві. Гаївки

Великдень був у нас на календарі, ну і потрібно зорганізувати якусь акцію. А що робити на ці свята, окрім того що наїдатися і напиватися? Відповідь є і це бавитися гаївки. Отож 20 квітня(неділя) о 19.00 на подвір'ї церкви Святого Воскресіння Господнього почалися збиратися юрби жидачівської молоді. Попередньо варто відмітити, що було проведено кілька репетицій, на яких молодь вчилася правильно виконувати гаївки(а щоб правильно виконувати потрібно знати слова, не будемо уточнювати хто не знав слів *смайлик, який зашарівся*) і правильно виконувати ті чи інші забавки. Ага і ще, керував то тим всім дійством такий собі чоловік на прізвисько Poizd.

Повертаємося до гаївок. Що кинулося у вічі так це достатньо велика кількість народу, що з одного боку мене здивувало(не очікував), а з другого приємно вразило. Перейдемо до переліку гаївок в які бавилися. Ну самою такою "попсовою" була гаївка "Подоляночка", ну як же без неї(навіть автор цих рядків у той вечір був Подоляночкою). "Під жидачівським мостом" про хлопців, які не вміють бавитися в гаївки. "Царівна" – три дійові особи, власне Царівна, Царевич і Відьма, ну як завжди добро перемагає зло, Царівна і Царевич у підсумку перемагають злу Відьму(і потім знову обираються нові герої і все з початку). "Хто видав" - утворюється коло, в середині якого ходить один чоловік, співаючи пропонує певний викуп за свою жону, а коло відповідає що не відасть, ну і так можна до нескінченості співати... "Голубка", щось подібне до попередньої гаївки, тільки по закінченні гаївки вибирались інші голубка або голуб і все продовжувалось заново. "Вербова дощечка" ну це для дівчат актуальна забавка була. Хлопці по двоє бралися за руки, утворюючи таку собі живу стежинку, а дівчина мала пройтися верхом по цьому ланцюжку і не впасти, якщо прохід завершувався вдало, то казали що вона скоро одружиться, то ж будемо чекати результатів цього дійства))))). Гра "Струмочок" – по парах хлопець і дівчинка бралися а руки, підносячи їх у гору. Тим струмочком почергово хтось пробігав і навмання вибирав собі пару, в принципі на фініші можна було розгледіти кого ти вхопив собі.

Далі така цікава гра, навіть і не знаю яку їй назву придумати, ну най буде "Гіджаки". Утворювалося коло, всі бралися за руки і перший починаючий доторкався одною ногою до ноги ближнього, а той у свою чергу тою ж ногою торкався до ноги іншого партнера і так по колу. Всі таким чином трохи заплутувалися, виконуючи акробатичні трюки(розтяжки, шпагати), займали екстравагантні пози. Хто падав на землю той вибував з гри і так коло скорочувалося до мізерної кількості народу.

Гра "Ремінь" – знову коло, молодь стояла в парах(одне за одним), у середині бігав хтось один з ременем, а інший давав на мешт від нього. Потрібно було наздогнати втікаючого і вперезати його ременем, якщо це ставалося учасники мінялися ролями, також той хто втікав міг стати на чиєсь місце, тоді вже інша людина втікала.
Була ще масштабна плутанка. Робилося велике коло, яке збігалося до купи і заплутувалося по повній програмі, а троє-четверо людей мали то всьо розрулити назад. Варто відмітити, що молодь плуталась на славу, розборонникам потрібно було поламати трохи голови над такими ребусами.

Тепер перейдемо до самих касовиших і видовищних бавалок, які набирали завжди найбільшу аудиторію учасників. Перша "Моргавки" – по колу стояли дівчата біля кожної навприсядки сидів хлопець, а в середині ходила дівка і моргала якомусь хлопцеві, а той мав вирватися з обійм дівчини, яка стояла над ним і пильно стежила, щоб бодай він не втік. Скажу на правду декотрі дівки так пристрасно і завзято тримали своїх хлопців, що складалося таке враження, що ті їхні на віки. Потім все навпаки – хлопці стоять, дівчата навприсядки і в колі хлопець, що моргає дівчатам. Досвідчені хлопаки тримали міцно дівок, а от молодняк трохи ловив ґав і губив своє щастя )))).

Ну і лідер прокату гра, яку назвемо "Цьомкни-бомки". Коло в перемішку хлопець дівчинка в середині кола хтось один. Учасники кола ходять і приговорюють певні слова, які саме, то для мене залишилося загадкою(ну слова явно не на українській мові). Та особа, що всередині закриває очі і по закінченні промови учасників кола вказує пальцем на певну особу протилежної статі, яка виходить в коло і вони стають один до одного плечима(коло знову щось там булькає) і одночасно повертають свої голови направо чи наліво, якщо обидвоє повернулись в одну сторону, то поцілунок(в щічку, в губи, то вже як кому заманеться), в різні - просто потиск руками. Та особа, котра була в колі йде водитися по колі з іншими, а інша залишається, щоб вибирати. І так аж поки люди не націлуються, були представники, які так і лізли цілуватись один до одного.

Це все дійство продовжувалося десь до півночі, потім народ зібрався і пошкандибав у парк, де під акомпанемент гітари і сопілки народ співав різних пісеньок. Наспівавшись почали розходитись по домівках, але передова-ініціативна група молоді пішла ще на Гору(є такий район в нашому місті) на пляцки до… ну не будемо визнавати фамілії, недоцільно.

На наступний день молодь проявила ініціативу і вирішила знову зібратися на гаївки, таке враження, що прийшло ще більше народу і почали ще з більшим завзяттям гаювати. Ті самі гаївки, ті самі забавки. Популярними були ті ж самі ігри – "Моргавки", "Гіджаки", "Цьомкни-бомки". Ближче до завершення гаївок шестеро зварйованих особин(троє хлопаків і троє дівок) почали видумувати якісь нові забавки. То хлопці дівок на плечах тараґали, то на руках носили, то бігли в парі з різними викрутасами ніг, ну видумували всьо підряд і втілювали це на практиці. Фініш гаївок настав десь опівночі і продовження перемістилося у парк, де продовжили бавитись у інші ігри, які були не менш цікавими і смішними.

Підведемо певні підсумки того всього дійства. Перш за все потрібно сказати велике дякую громадянину Poizd, котрий був основним організатором гаївок, саме він агітував молодь і збирав їх на репетиції, і на правду кажучи успішно справився зі своєю роллю. По-друге дяка молоді(ну і старим грибам з "Вектора"), котра прийшла, тим самим збагативши себе культурно і просто весело, і пізнавально провели час. Маю надію, що всім присутнім на гаївках таке дійство сподобалося і в подальшому будуть залучатися нові люди, як до організації так і до участі в таких проектах.

П.С. повз мої вуха проходила інфа, що і у вівторок молодняк збирався ще гаювати, якщо це так, то зачот їм і п’ять(ну чи тепер дванадцять) балів у щоденник )))