У с.Поляна заїжджаємо до бювету "Поляни
квасової", промиваємо наші органи мінеральною водою(склад води містить n+1 елементів таблиці Менделєєва), даємо кілька фоток на згадку і на ровери.
Проїжджаємо мальовничими селами Закарпаття і ось нас вітає село Плоске в ньому
звертаємо на джерело мінеральної плосківської води(неподалік є і сам завод
мінеральних вод), знову внутрішнє вливання мінералки і назад до траси, біля
магазину антракт – їмо льоди! Розслабилися трішки і вйо на педалі. Через кілька
кілометрів вирулюємо на Оленівський перевал(межа Свалявського і Перечинського
районів) і з нього летимо донизу. Внизу по дорозі селом нас зустрічають малі
циганчата, всі як на підбір замурзані. Далі рівною трасою(ну дороги порівняно з
Львівщиною, небо і земля) крутимо до Тур'їв Ремет, де звертаємо біля вказівника на Лумшори(17 км ). Чим дальше
заглиблюємося в ті невідомі села, тим ближче ми до полонини Руна(або Рівна), до
речі погода взагалі просто радує нас, Сонце фугує капітально, навіть трохи
"горимо". На розвилці перед мостом на Липовець(7 км ) робимо зупинку на прийом
їжі – канапки, фрукти, солодощі, все що душа забажає. А далі вже тільки вверх,
ставимо легку передачу, спочатку ґрунтова дорога, а на початку села Липовець
бетонка(це відголоси військових об’єктів, які знаходилися на полонині Руна за
совітів).
І тою бетонкою то їдучи, то тягнучи свого "коня" за руль
прямуємо до верху. Чим вище піднімаємося, тим кращі краєвиди відкриваються
нашим очам. Останні потуги і ми на полонині, велики лишаємо у фосі, а самі
ліземо ще вище, фотографуємося на руїнах військових об’єктів. Сонце починає
котитися за горизонт і нам пора котитися донизу в напрямку Комсомольського
озера.
Спуск ґрунтовкою виявився хардовим: стрімкі ділянки, болото і каміння
під колесами, все це добавляло екстріму. Вже біля озера, автор цієї писанини
таки вилетів через руль, але нічого серйозного не пошкодив. Намет поставили,
дрова натягали, вогнище розпалили, їдзені вариться(головною стравою
були…цвіклі, саме такий сюрприз нас очікував від нашої супутниці). Зранку
підйом, сніданок, кілька фоток біля озера і спуск у Лумшори, де було
заплановано купання в чанах. Чан – велика чаша з водою, під якою горить вогонь
у воді ще плавають різноманітні трави(вода на запах, як чай). Тож залізли і ми
"варитися" у цю каструлю: 10-15 хвилин відмокаємо, потім занурення у
холодну протічну воду і так кілька заходів. Попарившись і розслабившись, знову
заскакуємо на ровери і крутимо до траси, а звідти через Перечин на Ужгород.
По
дорозі заїжджаємо на Нивецький замок, точніше на його руїни, полазили,
пофоткались і на "столицю" Закарпаття крутанули. Фото біля таблички з
надписом Ужгород, як підтвердження для певних невіруючих людей)))). Трохи
покатались по місту: Ужгородський замок, місцеві храми і дуже красива
надбережна з парковою зоною. Алярмом на з/д вокзал, пакуємо велосипеди у чохли
і закидуємося у поїзд(Ужгород-Одеса). Двоє виходять у Стрию і крутять ще педалі
до Жидачева, а я ще потягом до Львова. Така от велоподорож з різноманітними
культурними місцями і заходами, кілометраж в околі 150 км за два дні, всі
задоволені і трохи втомлені)))).Більше фото тут
Немає коментарів:
Дописати коментар