Де-не-де ще лежав сніг, а в потилицю дув холодний вітер, та в приміщенні народного дому "Папірник"було тепло, а іноді і гаряче. Бо сьогодні,13 березня, у його приміщенні МГО "Вектор" і "Тіятр" (ЦТДМ) спільно організували літературний тематичний вечір присвячений памяті Т. Г. Шевченка. Звучить не дуже захоплююче? А й справді, мабуть у кожного з вас від згадок про такі-собі "шевченківські вечори" волосся стає дибки. Адже зазвичай це двогодинний театр з заїжджених фраз за стандартним практично завжди однаковим сценарієм. Тому Шевченко, як винуватець туртур, закарбувався у нашому ще дитячому уявленні як розпіарений вусатий дідусь із тяжким стомленим поглядом та всім відомою біографією. У той час коли на "автопортреті" він намалював молоду, життєрадісну, замріяну людину з блиском в очах. Таким бачив себе він, таким його у шкільному навчальному курсі ніхто не подавав. Тому організатори не розказували довгу хоча й справді цікаву біографію, не повторювали того, чого якщо не знаєте, то разів зі сто точно чули, а просто дали змогу насолодитися його творчістю, тим, за що власне ми його й пам'ятаємо.
Розпочався вечір конкурсом на найкраще читання вірша. Охочих взяти участь знайшлось достатньо. Прозвучали: "І золотої, й дорогої...", "Мені тринадцятий минало", "Мені однаково..." (під музичний супровід, Володя Найда), "Розрита могила", "До Основяненка" та інші. У виконанні групи "Визволитель" (студія "Оріон") у перерві для нас прозвучали деякі їхні композиції на слова Шевченка та кілька народних пісень у акустичному варіанті з гітарою (Володя Найда) та сопілкою (Володя Кухар).

"Тіятр" ЦТДМ виконав театралізовану постановку уривку "Три душі" з поеми "Великий льох" (перша душа - Надя Слюзар; друга душа - Вероніка Герасименко; третя душа - Олена Підлісецька; голос - Михайло Цар))) На закінчення, нагороду за перше місце в конкурсі найкращого читання вірша Т. Шевченка отримала Оля Цар ("На Великдень..."). Нагороджувалось цінним призом і останнє (для заохочення) місце. Коли ж уже всіх нагородили, все переспівали, присутні за чашкою гарячого чаю та солодощами могли спілкуватись одне з одним на вільні теми.
Метою організаторів було дати змогу охочим побачити істинне лице Т. Шевченка - його поезію. Надіємось , що літературний вечір себе виправдав і тонка струна обізвалась у вашому серці. Якщо вам сподобалось, будемо раді вас бачити на наступних вечорах.


Статтю піготувала Вероніка Герасименко