Наші зимові сходження на гірські вершини Карпат продовжуються і цього разу нами була взята гора Лопата. 5 березня(субота) зранку виїжджаємо на Стрий-маршрутка-Сколе і от ми на маршруті. Порівняно з попереднім походом на г.Парашку наша група зазнала змін, як в кількісному, так і в с особовому складі., а саме я і Ігор, Михань і Орест(двоє останніх якраз і були ти змінами).
У Сколе переходимо міст через р.Опір і зразу опиняємося біля інформаційного борду(географічна карта цього райончику) від якого є два шляхи підйому на вершину. Перший шлях – це повернути наліво ґрунтовою дорогою, яка в подальшому перейде в стежку, другий – асфальтною доріжкою повз курортні санаторії, що також переходить у вузеньку стежку. Ми обираємо другий варіант, через 5 хвилин ми біля відпочинкових баз, асфальт закінчується, шлагбаум і маленька протоптана стежка в снігу. Стежка проходить повз потічок, кілька разів перетинаючи його, на одному з таких переходів під нашими масами потріскував лід, але не більше того.
Починаємо заглиблюватися в ліс, снігу багацько, але стежка протоптана в слідах, тому пересування проходить більш-менш прийнятно. Через хвилин 15-20 піднімаємося на одне з відгалужень хребта і помаленьку набираємо висоту, аж поки не виходимо на основну стежку хребта, де одразу ж помічаємо лижні сліди, які ведуть вгору. Ну і ми собі по цих слідах, щоб не грузнути у снігу, шкандибаємо далі. Після години ходьби, вирішуємо зробити "солодку рекламну паузу": гарячий чай, кава, шоколад, вафлі. Дальше трохи крутого підйому і ми на рівнинній частині(а снігу то навкруги більшає) звідки відкривається чудовий краєвид на населений пункт внизу. Темп руху уповільнюється у зв’язку з великим шаром снігу під ногами, у деяких місцях навіть провалюємося по коліна в сніг, тому йдемо слід в слід один за одним. Далі трохи стежка падає вниз, після чого одразу стрімкий набір висоти траверсом по кучугурах снігу, на підйомі перед нами помічаємо того самого лижника, сліди якого ми ще замітили на початках.
Через кілька хвилин наганяємо чоловіка на лижах, перекидаємося кількома реченнями і переганяємо його, тепер нам стає ще важче пересуватися, оскільки до цьогоми йшли по лижні, а тепер самі собі торували шлях. Якщо до цього основною перепоною був великий сніг, то тепер ще додався і сильний морозний вітер, котрий замінив гарне Сонечко. Видимість також погіршується. Починається основний підйом, йдемо по табличках, які набиті на деревах через кілька десятків метрів, вітер набирає обертів.
Вирішуємо зробити привал на добротний обід, знаходимо місце, яке захищене ялинами і розчищаємо його від снігу. Витягуємо їдзені, гріємо вино на пальнику, переводимо подих. Інтуїтивно стає зрозуміло, що до вершини залишилось мінімум часу ходьби. І дійсно після обіду ми затратили близько 20 хвилин на підйом і рівно о 12.00 опинилися на вершині г. Лопата – загальний час підйому 3год30хв. На верху шквальний вітер, амплітуда хитання Хреста на вершині просто вражає, фотографуємося, насолоджуємося підкореною вершиною і помаленьку починаємо спускатися назад тою ж дорогою, що і прийшли. Наших підйомних слідів вже майже не видно, тому приходиться наново погружатися в сніг і прокладати собі шлях. На спуску зустрічаємо того ж лижника, який поволі собі піднімається вгору і по його словам з Лопати планує спускатися до села Кам'янка, якби були прийнятні погодні умови, то і ми можливо б туди спускалися.
На похилих ділянках спуску просто збігаємо вниз на шаленій швидкості, тим самим перевертаючи купи снігу. Після години "падіння" зустрічаємо ще групку людей , котрі намагаються зійти на вершину(як виявилося в подальшому двоє з них повернулися назад так і не дійшовши, а інших двоє все таки вирішили спробувати підкорити вершину). Ми вирішуємо стати на привал, підігріти вино, що залишилося, доїсти канапки, солодощі та й просто передихнути, погрітися на сонечку. Потім знову спуск швидким темпом і ось ми вже на рівнинній лісовій стежці, чутно дитячі голоси, які лунають з похилої галявини, де дітвора спускається на санках, а от і відпочинкові бази і власне Сколе. На хронометрі близько 15 год., чекаємо трохи на вокзалі маршрутку і виїжджаємо домів. 
Немає коментарів:
Дописати коментар