Осінній похід зі сніговими вставками

Зявилися вільні вихідні(10,11 листопада) і одразу ж думка - потрібно виїжджати у гори. А куди ж поїхати? Це питання вирішилося протягом кількох годин, були різні варіанти, але зупинилися на горганах, а саме Хомяк - Синяк - Малий Горган.
Субота(ще не ранок, а ніч) на вихід із рюкзаками. Їдемо на Франківськ, 7.30 вже у Франику, переходимо з поїзда на автобусну, де нас очікує рейсовий автобус Івано-Франківськ - Буковель, водій каже, що вже відправляється(білетів у касі непотрібно брати), закидуємо рюкзаки у багажне віділення, а самі відправляємося спати у салон. У Яремчі закупляємося продуктами і їдемо далі. А на горизонті вже видніються гірські хребти вкриті снігом, до снігу ми готові, так би мовити повний фарш набір спорядження. От і доїжджаємо, водій зупиняється нам біля самого підйому на Хомяк. Переодягаємося, робимо невеличкий прийом їдзені з гарячим чайком і на підйом. На початку от таке 
Далі, ще краще
А тут взагалі
Виходимо на полянку з вказівниками у різні сторони, куди нам потрібно ми і без них відаємо. Доходимо до межі лісу і жерепу і починається гра, як пробратися у тунелі жерепі з рюкзаком. У деяких місцях чуть не повзеш, гілки зачіпають за все, що можуть вчіпитися, ще й сніг з них летить прямо за комірець.














Обертаєш голову назад і споглядаєш таку от красоту: мед, то он есть, то его сразу нет сніг то присутній, то відсутній

А ось і вершина показалася, ще кілька зусиль і перша вершина за день підкорена. Погода просто супер, Сонечко гріє, як літом, легенький вітерець нас продуває. Робимо кілька кадриків на память, невеличкий обід з домашнім винком
Спускаємося на полонину Хомяків, спуск трохи каварний(він і літом не з легких) зі снігом хорошим, у деяких місцях приходиться притримуватися, щоб кудись не злетіти. Кілька хвилин і вже внизу, проходимо полонинку і розпочинаємо штурм другої вершини Синяк. Сонце припекло так, що на деревах сніг перетворюється у краплі і рясним дощиком окроплює нас, скоріше вже б вийти з того лісу, а то будемо мокрі, як цуцеки! До речі піднімаємося по вже протурованих слідах, хтось йде спереду(ми їх дістанемо на Малому Горгані). Йдемо по засніжених каменюках, стаєш на них і невпевнений чи чітко стоятиме нога, але протопчені сліди допомагають нам у цьому плані. Доходимо до псевдовершини - понаскладених тур
Але істинна вершина гори Синяк трохи далі по курсу. Стараємося оминати жереп, щоб обтрушений з нього сніг не забирати з собою і спокійною ходою добираємося до вершини
На радостях аж дехто підстрибує
Ще трохи ходьби по засніжених гоганах і ми на Малому Горгані, а на годиннику ще навіть і нема четвертої години, нормально так перли йшли.Спуск на полонину Бладжів теж не з найкращих стежок, але це лишень лічені хвилини і ми на місці. Йдемо в колибу в якій і планували ночувати. Заким. ще білий день, шукаємо і ріжемо дрова, вогнище розводимо всередині хати(там спеціальне місце для того зроблене). Запарюємо гарячий чайок, ставимо казаночок з варивом на вечерю, віддихаємо. На дворі вже стемніло і на небі почали появлятися зорі. Вечеря готова, коньячок льється(загус навіть трохи на холоді) от тепер можна розлабитися.
В хаті напалили, посушили черевики і деякі мокрі речі, спробували були завести радіо, яке перебувало у хаті, але хтось розрядив батерейки(залишив радіо включеним) і послухати цивілізацію нам не вдалося.
Підйом зробили зранку о шостій годині і побачили таку красоту
Як твкого морозу не було ні зранку, ні вночі, штормовий вітер теж відсутній, все по плану. Поїли плотно зранку, запили чаєм і почали рух у напрямку перевалу Переслом а з нього вже спуск у Яремче. По дорозі нам відкрилась Довбушанка, ех ще б лишній день і ми б туди забігли
Спуск до р.Зубринки, трохи і по самій річці, добре, що води не так багато переходимо місток і ми на дорозі йдемо на перевал. На самому перевалі купа вказівників, щоб не зблудити, пише. що не доходячи до Яреиче пів годинки є водоспад з назвою Дівочі Сльози, подумали потрібно зайти глянути. Зайшли, глянули, то можна назвати хіба Котячі Сльози, це не схоже на водоспад.

2 коментарі:

  1. Анонім29/11/12 18:59

    ну за вами то точно не встигнути.. молодці...я теж хочууууууууууууу

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. От так пишуть "але це лишень лічені хвилини" хтось так і подумає, що це оп і прийшли :)

      Видалити